WeRteR’s Blog

Скільки не живеш, а все життя вчишся на помилках.

Не дарма кажуть: “Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься”, чи будь-як по іншому, але із тим самим змістом.

"Щоденник", життя боян, життя, фейл

Мені не так вже й багато років. Думаю що однолітків у моєму мало що цікавить з того, що цікавить мене.

А цікавлять мене останнім часом дуже глобальні та вселенські думки, роздуми та ідеї.

Стереотипічно зараз усім треба добре, ну або просто хоча б закінчити навчальний заклад (чи то школа чи то він вищий), комусь по “престижній професії”, комусь можливо по професії яка подобається, а комусь всеодно по якій аби закінчити. Влаштуватися на певну роботу і буденно працювати. Хтось за мізер, хтось можливо і за нормальні гроші.

Ні, не у всіх так, звісно.

Мені подобається моя професія, але просто отримати дипломи і лише з обмеженими вузівськими знаннями піти працювати на шарашкіну роботу мене не влаштовує.

Якщо отримувати професію, то отримувати її гідно, приклавши зі своєї сторони чималі зусилля (я не про ідеальні оцінки чи щось на кшталт цього, це все туфта).

Не обмежуватися лише програмою навчального закладу. Розвиватися, розиватися, і ще раз розвиватися.

Мене цікавить сфера інтернету, інформаційних технологій, web-програмування і в меті все більш глобальні проекти.

Так, були провали, певні невдачі і негеніальності ідей. Зараз, глибоко все зрозумівши у мене зовсім інші плани.

Те, що провертають у серйозному віці я хочу провернути зараз.

Те, чого добиваються після важких років праці я хочу добитися зараз.

Не хочу завжди на когось працювати. Треба забивати свою нішу у цьому великому світі хоча б для того щоб забезпечити собі феєричне майбутнє.

Треба закінчити даний курс – і попереду дуже серйозне літо за яке неодмінно мушу оживити хоча б мінімально один із планів.

Хто не ризикує – той не п’є шампанського. Хто не добивається – не отримає.

"Щоденник", Думки глобально, Думки

Повернувся додому. Їздив на “Всеукраїнський конкурс молоді з інформаційних технологій”, у номінації “Web-програмування”, який цього року проходив у місті Бровари.

Приїхав з зіпсованими нервами, з повним незадоволенням, зі здивуванням та й взагалі … я навіть не можу підібрати слів щоб передати з чим ще.

Коли їхав – думав конкурс державного рівня. Організація мала б бути напевно вищого рівня. Журі – довго думав чим здувувати журі, наскільки воно буде суворе і, мабуть, там будуть найкращі професіонали. Все ж – конкурс державного рівня.

Наскільки я помилявся. Організація – взагалі нульова.

В перший день приїзду 75 людей (це тільки учасників) + їх керівники із різних областей цілий день від ранку сиділи в малесенькому, наче коробка, актовому залі.

Усі помаленько сходили з розуму до вечора. Це ж можна реально довбанутись – сидіти пів доби в одному положенні на кріслі нічого не робивши. В приміщенні немає чим дихати, всетаки скільки людей ж там сидить.

Нарешті прийшов вечір, яке ж щастя. У них по розкладу написано: “поселення в готель”.

Якби ж воно було все так буквально Повезли старим ледь-їдучим автобусом часів СРСР (куди всі ледь влізли) до дотопотних гуртожитків.

Поселили нас – 1 поверх, 6 людей у нас в одній коробчній кімнаті, жодного комфорту взагалі, пилюки стільки що ніс просто дре і червоніється, зі стелі падає той же самий пил (я так і не зрозумів що то за стеля, якась металева з дірочками).

Лягли спати, всетаки виснажені. Ага – фіг вам За вікном кімнати прибиральниці дивляться телевізор, катаються на швабрах, обговорюють покупку сковорідок (навіть не думаючи що може хтось хоче спати).

Звичайно, що на прохання трішки тихіше нічого не сталося (може вони взагалі української не розуміють ).

Другий день. Пів дня чекаю поки буде захист домашнього завдання в моїй номінації.

В правилах і положенні конкурсу пише що оцінюються сучасні технології розробки веб-сайтів, а саме: AJAX, jQuery, Flash, PHP, MySQL, CSS, дотримання стандартів коду ну й багато чого іншого.

Ага, це вони, мабуть, просто скопіювали з положення конкурсу минулого року.

Комп’ютери на яких ми маємо захищати домашнє завдання: не містять жодного Web-сервера, жодного сучасного браузера (лише ІЕ, хоча потім вже учасники встановили по мінімуму FireFox).

Журі – це окрема теми від якої мене кинуло просто в мороз Журі не компетентне в жодній перерахованій вище технології веб-сайтів. Це не професіонали в галузі веб-сайтів, це взагалі …  буде добре якщо то були викладачі інформатики, але я вагаюся.

Жодного з цих пункту журі взагалі не оцінило – оскільки журі не є компетентним у даній сфері взагалі.

На прохання відкрити внутрішній код сайту журі завмирає ) Не знає що робити, тоді хтось з учасників підказує щоб відкрили в Блокноті – вуху, відкрили. Але що з того, якщо вони не знають що таке код сайту

Словом, я не буду це все описувати, але думаю, що Ви зрозуміли що тут взагалі оцінювання йшло чисто “на око” і все.

Журі навіть не знає, що щоб відкрити головну сторінку сайту треба відкривати index-файл – і це ж не я один бачив, це бачили усі і тихо посміхалися.

Фактично, як оцінювалися роботи: подобається члену журі / не подобається – і це за їхніми власними мірками, оскільки вони не мають уявлення про актуальність дизайну на сьогоднішній день та й взагалі, маю сумніви, що у них великий досвід серфінгу по сайтах у інтернеті.

Які сайти “рулили” для журі – синій фон, зелений текст, коричневий колір посилань. Ось це для журі було просто бомбою

А мій W3C код із використанням лише <div> тегів та виключно CSS-технологій, дизайн який є актуальним на даний день із зручним юзабіліті та навігацією нікому із журі не припав до “ока”

Окрема історія з веб-серверами. Коли певний відсоток учасників сказали що їм, щоб продемонструвати сайт потрібно встановити локальний сервер була крута і убивча фраза від головного члена журі: “А шо ета такоє ви прінєслі? Какіє-та ДеНвЄри? Ета шо такоє, я такове нє разрєшала!!!111″   – думаю вам все з цього стало ясно про компетентність?)

Я запитав чи можна тоді продемонтсрувати роботу із свого ноутбука, відповідь не застигла: “В правілах ясна указана – дєманстріривать со сваіх УеСбЕ-параталав”. Учасники просто не втрималися і протягом всього конкурсу слово “уесбе-партали” стало найпопулярнішим жартом

На запитання одного з керівників: що Ви оцінюєте під пунктом “технічна реалізація”?

Ми просто загнули журі в ступор. 5 хвилин роздумів, відповідь: “Шоб многа тєкста била”.

=)

Хлопець із команди від Тернополя який був в номінації “Програмування” був не менш у шоці

За лічені години до проведення конкурсу на їх комп’ютерах не стояло жодного середовища програмування, коли учасники склали список софту який їм потрібен знову почався “дім імені Петросяна”, голова журі зачитує, цитую:

- Вісуал Басік, Се два плюса, Фре Паскал…. Візуал Басік?? А шо ета такоє? Нє, я такова нє разрешаю.

Фраза “сЕ два плюса” вибила нас з рейки і ми просто валялися на підлозі

Власне, от вже після отаких-от ситуацій нам стало все ясно і про конкурс, і про журі і про “уЕсбе-портал” в тому числі = )

Думаю не варто продовжувати, все вже ясно цілком

Ще розкажу окремі моменти про українську мову. Гадаю, що якщо я скажу, що 80% учасників розмовляли на російській та організатори і члени журі самі ж на ній розмовляли то рідна милослівна державна прекрасна українська мова там взагалі не поважалася.

Коли учасник говорив українською вирази обличь журі дещо психологічно мінялися. Та й взагалі, інші учасники тихенько називали нас “Бендерівцями”.

Дякую журналістці місцевого каналу яка брала у мене інтерв’ю і одному педагогу за те що похвалили мою чисту українську мову – приємно. Добре що хоч декілька людей знайшлося які це цінують.

Не сподобалася мені відверта брехня голови журі. В день презентації домашнього завдання членів журі було 2 + голова журі, на наступний день нам сказали робити це ще раз бо появився новий член журі о_О

А чи не порушення це правил, люди? Коли захист вже пройшов, бали виставлені а тут новий член журі з неба звалився.

Я в той день свого домашнього завдання власне не брав із гуртожитку, і це що я винен чи що? Це маразм.

Коли ми спокійним тоном з ними про це поговорили то голова журі почала шарпати мене за руку, зриватися, кричати і підвищувати тон. Людина просто неадекватна.

Вирішила мені занулювати домашнє завдання за це. Нууу, фактично не за це, вони придумали іншу причину щоб його занулювати але підштовхом до цього було звичайно те що я їм трішечки пояснив їх же правила.

На наступний день, звісно ж, бачивши мене у них це викликало відразу.

Словом, не буду продовжувати бо таких аспектів просто сотні. Взагалі дуже багато було своїх моментів.

Сенс не в тому, просто знайте як це було, зробіть собі певні висновки.

І на кінець: перші місця віддали, звісно, хлопцям із шаблонами, із CMS на кшталт Joomla або DLE, ну і сайтам на фреймах з чорним фоном і нечитабельним текстом, ну або ж синім фоном і зеленим текстом – в цьому дусі

Дякую за увагу.

Кому цікаво – положення і прізвища усіх організаторів та журі: twi.com.ua/inf.doc

Некатегоризовано

Інтернет став настільки невід’ємною частиною нашого життя, що, думаю мало людей можуть уявити собі життя без нього.

Частина людей яка не тільки переглядає сайти, але й веде активне онлайнове життя думаю зустрічалася з таким терміном як “друзі по інтернету”.

Спочатку це звичайне знайомство, переписка. Але можуть йти роки і це може перетворитися у справжню дружбу.

Ну, не знаю як особисто у кожного, але щодо себе можу сказати що знаю саме із інтернету людей вже по 3-4 роки які стали реальними друзями, знайомими і так далі по списку.

Інтернет-дружба цілком реальна. Ви знаєте, після стільки років переписки можна цим людям спокійно розповідати те про що інші зовсім й не дізнаються, і абсолютно не хвилюватися про витік інформації чи щось в цьому роді.

Найцікавіший момент – це коли вперше бачишся з цими людьми в офлайні, в реальному житті.

Рік таких зустрічей для мене був саме 2009-тим.

Щоб хтось виявився не тим за кого себе представляв, чи був зовсім іншою людиною ніж в інтернеті – такого не було : )

Так, спочатку SEO-зустріч в Львові, потім вже більше одиничні зустрічі.

Історії знайомства з цими людьми досить різні і дуже цікаві

Що тут сказати, багато з цих людей всетаки стали моїми друзями й в офлайні і ми тепер бачимося постійно.

Всетаки, інтернет велика штука.

Декілька слів про соціальні мережі – чесно кажучи не розумію такого паскудного відношення до vkontakte.ru.

Саме завдяки ньому я знайшов друзів дитинства, старих однокласників, родичів і взагалі людей яких не бачив навіть десятками років.

Уявіть емоції чи здивування, коли не бачивши людину років 5-6, а може й з десяток вона тебе долучає в друзі і пише що ще й пам’ятає, після такого сплину років.

А можливо без цієї “тупої” соціальної мережі Ви б всетаки не побалакали про життя зі старими-новими знайомими.

Тому моє відношення до такого роду мереж склалося скоріше позитивне.

Коротко розкажу про момент, який мав місце в житті, і винуватець всьому той же vkontakte.ru.

В друзі долучає тоді ще зовсім незнайома дівчина, одразу кидається в очі що дата народження і рік повністю співпадає з моєю, одне місто.

Спочатку звичайна переписка. Згодом доходимо до того що ми народилися в одному звісно ж роддомі, майже в один час, і наші батькі тоді ще й знайомі були, в тодішньому СРСР.

Ну, можливо нічого неймовірного, але все ж, погодьтеся, досить цікаво дізнатися про так людину більше.

Не будемо вдаватися в деталі, але скажу лишень що багато в нас схожого і в сплині років ми найкращі друзі й в реальному житті і постійно бачимось.

Знову ж повторю фразу, якби не цей контакт цього ж напевно б не було

Сила ери інформаційних технологій. До зустрічі в записах Read more…

"Щоденник" friends, Інтернет, друзі

Доброго дня, усім хто це читає!

Ось і підійшов кінець 2009 року. Зазвичай всі звітують про те що в ньому сталося і так далі. Я хочу сказати лише кілька коротких але змістовних речень.

Дуже насичений рік. Дуже важкий рік. Дуже класний рік.

Приніс дуже багато хорошого і поганого. Щодо поганого – хех, та не будемо про це, вже, я надіюся, все буде добре.

Рік зустрічей. Скільки ж нових людей я зустрів у цьому році, дуже багато з них стали моїми найкращими друзями, а деякі стали дорогими людьми.

Рік важкого навчання, проте успішного складання сесії

Рік перемог. Перемога на обласному конкурсі по програмуванні і Web-дизайну, зайнято 1 місце. Далі – всеукраїнський конкурс.

Ну і звичайно – 2010! Рік на який я так чекав, рік великих змін, рік кохання, рік перемог.

З Новим Роком! Здійснення усіх бажань.

"Щоденник" 2010, new year

Раді презентувати Вам абсолютну нову мережу довіри Trust Me.

Назва походить від англійської, і звучить як “довірься мені”.
Довіра – і є основна фішка сервісу.
Ви створюєте свої закрити блоги, і самі вибираєте коло людей, які можуть читати їх.
Ми назвали цю функцію “Колами довіри”.

Ваші записи прочитають лише ті, кому Ви довіряєте, кого Ви обрали в “коло”.
Будь який користувач може подати заявку читача вашого закритого блогу, Ви можете погодитися або відхилити заявку.

Для чого це?
Це служить закритою мережою записів. Це ідеальний засіб для того щоб:
- спалити тему друзям або тільки певному “колу” людей
- поділитися новиною або думкою, яку хочете, щоб почули лише обрані люди
- поділитися скриптами, файлами тощо із обмеженими людями

Це ідеальний інструмент достовірної інформації, адже усі незвичайні новини вже там.
Уся халява – вже там. Усе паліво – вже там.

А також безліч відкритих блогів для вільного читання на різні тематики.

TrustMe є закритою мережею.
Спеціально до старту ми відкриваємо мережу до вільної реєстрації на один тиждень.
Надалі реєстрація буде закритою і інвайтною.

А також до старту проекту TrustMe! Акція!

У підсумках із 18.11.09 по 31.12.09 у двох номінаціях “Найкраща стаття” та “Найактивніший користувач” буде розіграно подарунки від спонсорів.

Першим спонсором виступає форум з інтернет маркетингу Promolab.org, який дарує переможцям фірмові, унікальні та стильні футболки розроблені спеціально на замовлення TrustMe.

Другим спонсором виступає соціальна мережа ІТ спрямування — Розробка.com, який дарує призи-сюрпризи переможцям (вони теж матеріальні і не менш корисні ).

Будьте активними!

Траст мі!

http://trustme.com.ua

Read more…

Інтернет проект, старт, стартап

Сьогодні у другому читанні Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до деяких державних актів щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії (№3271), відомий в інтернет-середовищі як “закон 404″.

367 голосів “за” прийняли поправки до законодавства України, які будуть покликані боротися з розповсюдженням дитячої порнографії, зокрема, в інтернеті. Ось декілька витягів з цього закону, який впроваджує жорстке регулювання доступу в інтернет:

Оператори, провайдери телекомунікацій обмежують доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження незаконного інформаційного наповнення (контенту), на підставі рішення суду.

Оператори, провайдери телекомунікацій зберігають дані про з’єднання своїх абонентів з мережею Інтернет в обсязі, достатньому для ідентифікації часу з’єднання, абонента, пункту закінчення телекомунікаційної мережі відповідного оператора, провайдера телекомунікацій, протягом року.

Тобто, за рішенням суду вам може бути відмовлено у відвідуванні незаконних ресурсів. Які саме ресурси можна буде вважати незаконними (окрім порнографії) – не ясно.

“Закон 404″ отримав таку назву через те, що 22 жовтня 2009 року 404-ма голосами “за” (асоціація з помилкою 404 на будь-якому сайті) був прийнятий його проект, який зустрів хвилю спротиву в українському інтернеті – як серед офіційних видань, так і серед користувачів соціальних мереж та блогів. Був створений окремий сайт до цієї акції, в Твіттері використовувався хештег #404uanet, а відповідну онлайн-петицію підписало більше двох тисяч людей.

Тим не менш, закон вступає в дію від моменту його публікації – тобто від сьогодні.

Ви можете переглянути поіменний список всіх депутатів, які брали участь в голосуванні.

Джерело: watcher.com.ua

Read more…

Інтернет, україна Інтернет, закон 404

Ви уявляєте своє життя без музики? Я не уявляю.

Музика стала невід’ємною частиною мого життя. Якщо я вийду з дому без плеєра то дуже засмучуюся

Музика цілковито мене поглинула.  Вдома за компом, на вулиці, у маршрутці тощо – я слухаю музику.

Причому слухаю музику завжди під настрій. Останнім часом у мене грає щось спокійне або романтичне.

Але я не відношу себе до якоїсь музичної культури, одного напрямку і взагалі не обмежую себе.

Read more…

"Щоденник" Музика

Задумався про тематику цього блогу.  Вирішив, що він всетаки не матимате яскраво вираженої тематики.

Я не хочу тут писати лише про щось одне. Чому не може існувати персональний та особистий блог?

Може! Я хочу ділитися вам як і моєю філософською точкою зору на життя так і новинами у інтернет та ІТ сферах.

Розумію що персональний блог ніколи не буде популярним, за виключенням блогів знаменитостей, але я буду продовжувати сюди писати.

Зокрема, мої друзі та знайомі усе це залюбки читають (надіюся ), ну й відвідувачі теж часом траплятимуться (ну й зараз є певний рівень).

Наступний пост вже завтра!

Read more…

"Щоденник" блоґ

Іноді в житті трапляються неприємні життєві ситуації, проблеми.

Буває і таке що в голову лізуть дуже погані думки, думки суїциду.

Не знаю чи всі таке переживали, але думаю що найменша крапля усього цього була.

Я не кажу зараз що я старий дядечко із великим життєвим стажем, але у мене є свої погляди на життя.

Зокрема я зрозумів що навіть з найгірших ситуацій є вихід. Не буває безвихідних ситуацій.

Ніколи не потрібно пригнічуватися, падати в паніку. Потрібно опановувати себе. Вихід – є!

В житті є заради чого жити. В житті завжди будуть і є приємні моменти, буває і таке коли ти повертаєшся додому пішки і по дорозі усім посміхаєшся від щастя.

Заради цього – варто жити!

Ніколи не знаєш, яким буде завтрішній день, що тебе чекає, але знай – щастя прийде.

Інколи щоб воно прийшло потрібно просто нічого не робити. Воно прийде

Пам’ятай, що навіть після найгіршої ситуації життя продовжується!

Read more…

"Щоденник"