16 вересння 2011 в Києві проходила конференція по інтернет-просуванні продуктів на зарубіжні ринки.
Відбувалася вона в сучасному бізнес-центрі “Парус”.
На конференції були закордонні гуру, зокрема Шон Маршал та Адріана Йордан, крім того, багато CEO та Vice CEO відомих на теренах СНД компаній. Read more…
Давно не секрет, що Google використовує дані із Google Analytics для врахування в формуванні результатів видачі в пошуковій системі.
Дуже вірно – якщо логічно обрахувати, скільки відсотків сайтів використовують статистику від Google Analytics, то вплинути можна на ранжування величезної частини сайтів світу.
Проте, на дорвеї, сателіти і інший непотріб не ставлять аналітику – не дивно, багато вебмайстрів бояться, адже яка буде статистика в дорвея чи сателіта? – Вірно, абсолюнто ніяка та із майже цілковитим баунс-рейтом. Read more…
Написати текст контекстного оголошення, яке б мало якісний показник CTR непросто.
Часто, щоб отримати тексти оголошень із якісником показником CTR доводиться писати кілька (багато) варіантів і після певного періоду часу залишити ті, в яких він найвищий. Можна також есперементувати і шаманити.
Хороший шлях у даному випадку також подивитися, як конкуренти пишуть оголошення із високим CTR. Read more…
Вже традиційно третій рік поспіль ми зустрічаємось форумом promolab.org у наперед визначеному місті.
У 2009 році у Львові, 2010 – Чернівнці (мене, на жаль, не було) і цього у файному місті Тернополі, в якому я і живу.
Було це 23-24 липня.
Посиділи в «Козі». Дехто захотів погодувати голубів на головній площі міста:
В 2009 році ми малювали на плакаті маркерами адресу promolab.org, цього разу ми красиво намалювали її крейдою:
(це я малюю першу букву 
)
Ось і «сімейне фото» біля нашого шедевру, є всі окрім Маузера, котрий, власне, фотографував:
З ліва на право: Mustang, KopaWeb, Вундеркінд, Vade_maar, Whitemystyle, Я, a.su.s, Groov, фотографує Mauzer.
Сподобалась світлина: так у Тернополі розфарбували каналізаційні люки:
Гуляли по місту, плавали на катері, були біля заводу «Опілля», який робить «пиво без мальтозної патоки», увечері розважались у подолянах. Сильно захопились грою «Air Hockey»:
Потім товкли чуваків, які вискакують:
на фото Я та a.su.s
Остання світлина з вечора суботи:
В неділю зранку всі поїли та попили смачної кави, поїхали. Залишились тільки Я, Vade_maar (який теж з Тернополя) і Mauzer (про свої пригоди в понеділок він десь писав в блозі). До нас приєдналась моя дівчина і ми поїхали в «Подоляни».
Кілька фото з неділі:
Тут Promolab Event 2011 і завершився. Було круто. Наступного року, мабуть, знову традиційно зберемось, але вже у іншому місті.
Усі фотографії зроблено Маузером.
UPD.: ще два фото від Асуса:
Я в окулярах захоплююче дивлюсь кудись у воду, Маузер фоткає
Усі
Спонсор запису: Смачні кулінарні рецепти з фото на сайті Cooking.ua.
Три місяці тому почав просувати сторінки в Google.com.ua, які були абсолютно не оптимізовані під ключові слова.
На сторінках не було жодних входжень в текстах, мета-тегах, заголовках – взагалі ніде.
Проте, на сайті було кілька сторінок, які були релевантними під ці слова.
Десь через три тижні вони почали успішно лізти в ТОП по СЧ і НЧ запитах не маючи жодної релевантності до них. Це не дивно, всім давно відомо, що посиланнями можна творити великі чудеса.
Наприкінці другого місяця відбулись цікаві зміни у SERP:
на місце сторінок, які були вже у ТОП-5, на ті самі позиції було поставлено РЕЛЕВАНТНІ сторінки того ж сайту, а минулі було прибрано з видачі.
Пошукова система порахувала, що буде краще показувати релевантні сторінки даного сайту у видачі.
Я далі нарощував посилання на ті ж нерелевантні сторінки, позиції росли, і в кінці третього місяця усі сторінки, якими було замінено видачу (релевантні) зайняли почесні ТОП-1 місця.
Вага посилань постійно перетікає, у видачі досі сторінки-замінники. Read more…
Усе почалось із того, що одного чудового дня в нашому акаунті Google Adwords перестали показуватись оголошення.
Усі кампанії було увімкнено, оголошення були затверджені, ключові слова допущені, бюджети, ціни за кліки, MAX CPC – усе було вірно налаштовано.
Інструмент діагностики ключових слів повідомляв, що наші оголошення не показують і пропонував звернутися в службу підтримки.
Заповнивши спеціальну анкету ми чекали відповіді…
Через кілька днів ми отримали листа, цитата:
Доброго дня,
Я вирішив передати відомості про Вашу проблему до служби технічної підтримки, яка займатиметься детальним дослідженням і визначенням причини її виникнення.
Я спробую завершити розслідування за два робочі дні. Я зв’яжусь з Вами, коли наші спеціалісти знайдуть рішення.
Дякую за терпіння під час очікування результатів розгляду.
Не тут це було, минуло 5 днів і не було жодної звістки. Ми направили повторного листа.
У відповідь було сказано, що відповіді від технічної служби досі не отримано і треба чекати.
Ми спробували знайти швидші рішення даної проблеми, адже вже майже минав тиждень, а проблема залишалась.
Написавши Дмитру Шоломку (Google Україна) ми дізнались, що в Україні телефонна підтримка Google Adwords (в інтернеті її номер знайти неможливо).
Два важкі дні ми телефонували, чекали на лінії півгодини, годину, кидали слухавку і телефонували повторного в різні періоди дня, тому, що голос по іншу сторону говорив: «На даний момент наші оператори зайняті, обслуговуючи інших клієнтів. Ваш дзвінок важливий для нас, будь ласка, залишайтеся на лінії». Відповіді ми так і не отримали, очевидно, телефонний номер, котрий ніде не публікується все ж отримує тисячі дзвінків, сидить кілька операторів, а телефонуючі сумлінно чекають півдня, або отримати підтримку.
Писали в твіттер акаунти Авордсу в Америці та Росії: жодної реакції.
Написали на офіційній сторінці в Facebook: наш запис стерли.
Телефонували в службу підтримки в Ірландії, на жаль, не змогли дотелефонуватись.. але! Вуаля, ми нарешті почули живого оператора за номером в США: +18662466453.
Дівчина пообіцяла дати відповідь електронним листом протягом 24 годин.
Власне, зараз ми в очікуванні.
Покази наших кампаній досі не відбуваються, причина невідома.
Ось такий саппорт в Google Adwords.
Зовсім неочікувано на минулих вихідних побував у Одесі.
Нічого не плануючи вечором п’ятниці отримав телефонний дзвінок від колеги, експресом спакував речі і вже був у поїзді. Зранку - Одеса.
Першого враження, після того, як вийшов з поїзду не було жодного. Місто, як місто, нічого надзвичайного, простий і не дуже високотехнологічний вокзал, безліч спамерів, які рекламують квартири десь в селах та курниках за містом.
Сподобалась архітектура. Старовинна, не пахне совком, але це я кажу про центр міста. Цікаві високі дерева на тротуарчиках, стовбури яких дуже активно обпадають і лежать на землі, часом падають на голову.
Українська мова – іноземна мова. Запитавши в працівника, чи працює обмін валют, слово «працює» видалось йому швидше якимсь молдаванським, аніж словом рідної країни, і він з виразом обличчя типу «панаєхало» і незадоволеним тоном бовкнув «Абмєн валют.. чьто?».
Української мови там немає. Хоча, ні. Рекламні матеріали та вивіски магазині часто написані українською (бо цього вимагає закон), часто цим всеодно зловживають.
Мене завжди цікавило питання, чому російська нам дається просто, а українська дається їм гірше, аніж афроамериканцям, приїхавших вчитись на лікарів в Україні. Ці індуси часто так красиво розмовляють українською, що аж вухам мило.
Швидше це принциповість. Думаю багато з них позиціонують себе все що до «совка», який давно тріснув.
Ціни туристичні. Не дивно, на вулицях можна зустріти білорусів, поляків, турків.
Дуже красивий вид з «Потьомкінських сходів»: кораблі, море, яке обмежується лише через горизонт.
Поїздки ми зовсім не планували, тому за обідом погугли й дізнались, що в «Аркадії» за версією «Вікіпедії» зараз найчистіший пляж, який найближче до Одеси. Ми не стали перевіряти актуальність інформації, вирішили одразу туди. Добратись можна гарним трамваєм номер «5», який їде майже біля самого залізничного вокзалу, за, примірно, 20 хвилин.
Перше, що ми побачили – це величезну будівлю, на підвищенні, збудовану в дуже красивому сучасному стилі і виглядала вона готелем мрії, з балконів якого був вид на безкраю «синь» (море).
Там ми й зупинились. В номері персональний вай-фай, плазма, кондиціонер, гарний інтер’єр.. ну і славнозвісний балкон з шикарним виглядом. Захоплююче.
Пляж чистий, вода, як на мене, чиста, природнього кольору. Все прекрасно. Погрілись на піску, позасмагали і покупались в морі (а цього так хотілось, в поїзді і під час екскурсії по жаркій Одесі – пірнути у прохолодну морську воду).
Фотоапарата я із собою не мав, а хлопці фотографій ще не виклали в мережу, тому із Одеси привіз ось це фото зроблене на мобільний телефон:
Вид з балкону, де ми жили.
Поїздка запам’ятається своєю неочікуваністю, мінімальним запасом взятих речей (футболка, шорти і плавки) і тим, як я згорів на сонці надто вже я мало бачив сонця в Тернополі і повернувся додому цілковитою вареною креветкою. Вікенд на морі – те, що треба аби розвіяти буденність і щось трохи змінити.
Спонсор запису: Зручна аренда фонтанов, щоб великі події вашої компанії були незабутніми.
(клікабельно)
Велику кількість населення цікавлять послуги пасажирських перевезень:
Хтось, можливо, вже має потрібні телефони, хтось візьме в руки газету (бо не всі категорії населення користуються інтернетом), проте велика частина буде шукати відповідь у всемогутнього Google.
Серед конкурентів сайти мають лише 10%, усе решта це дошки оголошень, каталоги підприємстви і т.п.
Зазвичай, приватні перевізники(не компанії) додаються туди.
Місяць тому додав відповідний сайт в Google Places for Bussiness: самі можете побачити результат. Не просто ТОП-ове місце, ще й із картою та телефоном.
(клікабельно)
Окрім цього є вже один відгук. Чим не аргумент, щоб замовити послуги в даного перевізника?
За даний місяць кількість дзвінків збільшилась на 50%.
На тижні мені подзвонив мій старий знайомий, про якого я був хорошої та високої думки.
Здавалось, розумний хлопець, толковий майбутній програміст.
Суть розмови зводилась до того, що він пропонує мені шлях у великий бізнес та величезні захмарні перспективи.
Поцікавився трохи детальніше – пояснив, що усі питання на місці, сказав, що такий шанс гріх пропускати.
Домовились про зустріч.
Зустрілись наступного дня, пішли, так би мовити, в офіс. Заходжу, і знаєте що бачу?
Величезну вивіску салатового кольору на якій білими літерами написано “ORIFLAME” !
Всередині я вже почав грубо матюкатись, а репутація мого знайомого стрімкою прямою прямувала до цілковитого нуля.
Він: “Не хвилюйся, я не пропоную тобі продавати косметику, я запрошую тебе в свій бізнес і пропоную роботу в компанії Оріфлейм”.
Стало на краплину легше, мої матюкливі думки ненадовго заткнулись.
Почав слухати, всеодно я вже там.
Тепер зі мною говорила пані “Оля”. З вигляду років 35-40. Знайомий сказав, що вона його спонсор, але не будьте наївними, не фінансовий. Вона спонсор інформаційний, запросила його наче по реферальній програмі, для того, щоб отримувати відсотки від його продажів. Таких “молодих бізнесменів”, без сумніву, у неї ще не менше сотні.
Вони працюють по технології мережевого маркетингу. Є три рівні, кожен запрошений на своєму рівні має права аналогічні, як і в людини першого рівня (спонсора). Продаєш косметику і заробляєш певний відсоток від відсотків за продаж (!). Більша сума продажу – більший відсоток.
Своєрідна фінансова піраміда.
Якщо бути толерантним, продаєш косметику, отримуєш свої мізерні гроші, але одного дня маєш стільки людей, яких привів в компанію, а також стільки продажів, (продати косметики, певно, половині Тернополя), що в сумі тебе підвищують до “директора”, дають аж $1 000 премії і постійну зарплату 4% від усіх продажів людей, яких ти привів. Потім йдуть вищі ранги “директорів”, вищі премії і відсотки, але звісно ж треба продовжувати приводити людей.
Найбільша жесть в тому, що ти мусиш продавати щомісяця косметики на мінімальну суму, і так щонайменше 8 місяців, щоб вийти на рівень “директора”.
Я надіюсь, що Ви зрозуміли те, що майже рік потрібно за копійки пропонувати косметику кожному прохожому, приводити якнайбільше людей у “великий бізнес”, витричаючи на це чи не увесь свій час.
Купувати косметику і аксесуари самому собі (а так буде, бо усіх ж приваблює перспектива директора і довгоочікувана премія, ну і звісно, треба ж мінімум продавати, а кому та косметика треба, якщо продавців таких ще сотні), сім’ї, усій великій родині, всувати каталоги продукції і задовбати ними чи не усіх своїх друзів та знайомих, коротко – робити все аби стати “директором”.
А якщо нічого не вийде? Все ж таки продати космічну кількість косметики у малому місті Тернополі, при тому, що таких людей-продавці, як Ви ще з кілька жмень сотень, як на мене, не так і просто.
Я не кажу, що Ви зовсім нічого не заробляєте, але дуже простою арифметикою, можна порахувати, що Ви більше потратите, ніж заробите. У постійному плюсі завжди буде тільки компанія.
Нехай навіть Ви будете тим самим “директором”, отримаєте свою одну, дві чи три тисячі доларів, будете отримувати ту саму зарплату (сумніваюсь що дуже високу). А в результаті – хто Ви насправді? Як були так і є представником косметичної компанії, яка, завдяки Вам заробила безліч коштів, працювали й бачили тільки свою косметику, і що найголовніше – робили не те, що Вам подобається робити (ну, можливо є люди-винятки).
Причому, навіть у своєму навчальному закладі я бачив оголошення про “роботу та реальний спосіб заробітку грошей для амбіційних і перспектиних людей”. Студенти, насправді, зароблять, якщо пощастить, сотню гривень в місяць, не пощастить то набагато менше, а компанія збагатиться.
Чому не заробляти власною головою набагато більші гроші роблячи те, що подобається?
Маючи не дурну голову на плечах заробити не є проблемою. Головне бажання. А на чому заробляти вибирати вже вам.
—
Тим часом час підбіг до мого довгоочікуваного 18-ти річчя. Не знаю, навіть, чи треба радіти чи сумувати.
В будь-якому випадку День Народження – це свято і радіти потрібно.
Тепер можна купувати сигарети і алкоголь в магазині (яких я всеодно практично ніколи не купував), забути про комендантську годину (на яку я всеодно не звартав уваги), ну і, певне, мати право голосу (завжди мало цікавила політика). Це з точки закону.
А взагалі – до вісімнадцятиріччя людина, мабуть, проходить дивний шлях. Принаймні, я такий пройшов.
Стільки змін зовні, всередині, поглядів, подій.
З Днем Народження!
