Бути чи не бути?…
Влітку, здається, минулого року пережив операцію по виделенню аденоїдів (Адено?їди — розростання глоточної мигдалини (верхня частина горла за носом). Вони є частиною природного захисту від вторгнення мікробів).
Не знаю навіть, здається, легше стало дихати носом. Менше тривожить нежить.
Зараз, постало питання після Великодніх свят видалити гланди (ГЛАНДИ, гланд, мн. (одн. гланда, -и, ж.), анат. Під небінні мигдалики.)
Навіщо? Я можу по декілька разів на місяць на них хворіти. Буває , вони набрякають так, що важко їсти.
Дуже багато завдають вони клопоту, та й лікувати їх треба постійно.
Взагалі, я, поки що, не погодився на це. По перше – я панічно боюся операцій, а по друге не впевнений, чи буде з того толк.
Пригадую, як йшла операції на аденоїди. Вкололи мені щось таке, що описати просто неможливо.
В голові їздять поїзди, хто-зна що. Ти наче спиш, наче і не спиш. Таке враження наче взагалі не прокинешся.
Взагалі, якийсь дуже дивний наркоз, боюся знову опинитися на ньому, адже тоді думав, що вже не прокинуся.
Операцію смутно бачив і приглушено відчував біль.
От що мене лякає найбільше – знову попастися на цей наркоз.
Хоча я точно не знаю, чи при видаленні мигдалин теж дають його.
Скоріше за все, після Великодня переживу ще одну операцію.
Знаю-знаю. Операцію не складне, такі і малим дітям роблять.
Але скажу чесно: мені страшнувато 
Ось такі от пироги. До зустрічі в нових статях 
