WeRteR's Blog

Мені не так вже й багато років. Думаю що однолітків у моєму мало що цікавить з того, що цікавить мене.

А цікавлять мене останнім часом дуже глобальні та вселенські думки, роздуми та ідеї.

Стереотипічно зараз усім треба добре, ну або просто хоча б закінчити навчальний заклад (чи то школа чи то він вищий), комусь по “престижній професії”, комусь можливо по професії яка подобається, а комусь всеодно по якій аби закінчити. Влаштуватися на певну роботу і буденно працювати. Хтось за мізер, хтось можливо і за нормальні гроші.

Ні, не у всіх так, звісно.

Мені подобається моя професія, але просто отримати дипломи і лише з обмеженими вузівськими знаннями піти працювати на шарашкіну роботу мене не влаштовує.

Якщо отримувати професію, то отримувати її гідно, приклавши зі своєї сторони чималі зусилля (я не про ідеальні оцінки чи щось на кшталт цього, це все туфта).

Не обмежуватися лише програмою навчального закладу. Розвиватися, розиватися, і ще раз розвиватися.

Мене цікавить сфера інтернету, інформаційних технологій, web-програмування і в меті все більш глобальні проекти.

Так, були провали, певні невдачі і негеніальності ідей. Зараз, глибоко все зрозумівши у мене зовсім інші плани.

Те, що провертають у серйозному віці я хочу провернути зараз.

Те, чого добиваються після важких років праці я хочу добитися зараз.

Не хочу завжди на когось працювати. Треба забивати свою нішу у цьому великому світі хоча б для того щоб забезпечити собі феєричне майбутнє.

Треба закінчити даний курс – і попереду дуже серйозне літо за яке неодмінно мушу оживити хоча б мінімально один із планів.

Хто не ризикує – той не п’є шампанського. Хто не добивається – не отримає.

"Щоденник", Думки глобально, Думки