Чонобиль
Нарешті сьогодні я добрався і до свого блогу. Катастрофічно не хватає часу:(
Сьогоднішній пост присвячу Чорнобилю (зараз самі зрозумієте чому).
Отже, напевно вже всі знають, що я з Файного Міста Тернополя, де народився і проживав до певного часу. Прийшлось переїхати і зараз я живу в невеличкому селі де виросли мої батьки - . Нічого собі таке селище, колись давно маючи вільний час я зробив про нього сайт, на який на даний момент забив великий болт 
А от тепер причому тут Чорнобиль? Ха-га! Вся справа в тому, що тут живуть переселенці із , яке, здається, надто близько до Чорнобиля. Переселили їх сюди вже давно. Для них були построєні гарненькі однакові будиночки, але знаходяться вони, практично посеред поля - тому там часто сильний вітер. А в тих Народичах залишилася певна кількість людей, яких не було куди переселяти. Радіація, на мою думку, там пристойна, проте люди всетаки живуть. Сьогодні говорив із одним дідусем, який їздить у Народичі джуе часто. Він мені і розрповів дещо про них: “Населення зараз майже 10 тисяч, побудовано школи… Та є майже все, що у інших містах. Люди спокійно живуть. Минулого року в школі було аж 3 перших класи!”. Я звичайно був здивований, бо жити, знаючи що тебе оточує радіація схоче не кожен. Чи можливо то все міфи, що там радіація? Є! Знайшов в інтернеті дуже багато інформації. І про восьминогу дитину яка там народилася, і про рівень радіації, та навіть знайшов сайт людей які жили або живуть у Народичах. На сайті є красива фотогалерея, але конретно про радіацію нічого не вказано.
Ну що ж? Здається не так і страшно жити в радіаційній зоні?!
Напевно тільки на момент вибуху Чорнобильської АЕС там був підвищений рівень радіації, а зраз все нормалізувалося. Проте, наші переселенці не хочуть повератися на рідні простори.
Повністю заплутавшись я завершуюю статтю.
