We are the winners :)
І Я теж вирішив розказати невеличку історію, як я виграв дещо 
Отже, взагалі в дитинстві я був дуже везучий. Часто вигравав дуже багато конкурсів.
Пам’ятаю, що в день міг відправляти 5 і більше листів на різні конкурси. Постійно цікавився тим всім, бігав на пошту.
Але то було давно, я виріс і як кажуть “забив” на це все….
Почну з того, що я:
Будучи ще дуже малим надіслав свого малюнка на конкурс від Нового каналу та журналу “Пізнайко”.
За умовами конкурсу треба було просто намалювати свого улюбленого героя мультфільмів.
А, я ще й в дитинстві малював гарно (ага, було таке).
Я намалював героя в якого з однієї сторони була голова кота, з іншої собаки – “КітПес“. Йшов колись такий мультфільм по Новому каналі.
Відправив, та й все. Максимум на що я надіявся – виграти маленький приз бандеролькою.
Пройшло два місяці – дзвонить телефон. Я один з головних переможців акції (радощам нема межі).
Вас вже певно втомила ця історія, але слухайте далі:
Мене запрошують взяти участь у популярній тоді програмі “Підйом” у Києві.
Я відправляюся в Київ (поїздку повністю оплачують), де мене вже чекають.
Переможці (я не один був) сідають в кльовенький автобус і нас везуть в “Глобус” (є така величезна штука в центрі Києва).
Саме там тоді знімайли програму “Підйом” І навіть я брав у ній участь.
Програма звісно тупняча якась була) Але все ж – по телику показували.
Себе по телику я не бачив (тобі був в поїзді, їхав додому).
Після того повизили по Києву, нашару їли в “МакДональдсі”, надавали тоді дуже велику сумку подарунків. Точно не пам’ятаю, що там було (в сумці), але було дуже багато всього кльового : )
З того всього залишалася лише фота з, тоді головною ведучою – в студії Нового Каналу.
Нажаль, викладати її не буду) Я там занадто малий і смішний : )
Пройшло вже дуже багато часу і, практично, ніхто мені про таку історію взагалі не вірить.
Але таке дійсно було і я це точно знаю
