Чому США і СРСР одночасно припинили польоти на Місяць
Рівно 40 років тому 20 липня 1969 року команда американських астронавтів на чолі з Нілом Армстронгом здійснила перший політ на місяць.
І все ж цікаво чому за 40 років більше не було польотів?
Чому США і СРСР одночасно припинили польоти на Місяць ?
Ще більш незрозумілим був подальший відмова від цього способу досліджень зовсім. Що ховається за таким рішенням? Може бути, чиясь конкретна загроза? Цього ми не знаємо. Однак незабаром і американці припинили польоти на Місяць, хоча начебто недалекі були від побудови місячного містечка і місячного космодрому … Незрозумілі речі творилися і з апаратами, що запускалися на Марс. Точність старту і можливість корегування напрямку польоту тепер, здавалося б, речі самі собою зрозумілі. Проте одна за одною станції проходять у немислимі далі від пункту призначення, в іншому випадку – перед самим відповідальним моментом (виходом до планети) – раптом назавжди пропадає зв’язок … Американці теж відчули це в експедиції на Марс і Венеру.
Дещо стало зрозумілим після одкровень колишніх працівників НАСА – відомого космічного конструктора Моріса Шатла, а також академіка Берже та професора Валле … Перший видав книгу “Наші предки, які прибули з космосу”, а професор і академік – “Книгу таємничості” … У свій час були теорії (значна частина яких була висосана з пальця) про те, що місячні кратери – це колишні міста та інші штучні споруди. На них ми зупинятися не будемо, а ось авторитетна заява відомого астронома Саган, зроблена ним на початку 60-х років, варто згадати. Учений вважав, що виявлені під поверхнею Місяця порожнини, одна з яких складає 100 кубічних кілометрів (!), Цілком придатні для існування і розвитку біологічних видів.
У 1963 році американські астрономи виявили на Місяці гігантські світлові та рухомі об’єкти, розміри яких вражають: довжина 5 кілометрів, ширина – 300 метрів. Таких об’єктів Флегстафсьска обсерваторія зафіксувала 31! І безліч об’єктів поменше. Втім, ще в 1968 році (до польоту “Аполлона-II”) саме НАСА опублікувало довідник місячних аномалій, де згадані виникають і зникають, точно самі собою, гігантські купола, кратери, стіни, траншеї, рухомі геометричні фігури різних “кольорів” і так далі. Всього названо 579 незрозумілих спостережень, аналіз чотиривікової роботи з Місяцем вчених і любителів. Про геометричні фігури згадував ще британський астроном Бірт в 1871 році у власному каталозі загадок Місяця.
Таким чином, після пам’ятного “маленького кроку” Нейла Армстронга Місяць став не ближче до нас, а набагато далі.
————————
Політика урядів щодо зберігання в секреті правди про НЛО від широкої громадськості чудово описана і задокументована в декількох книгах відомих астрономів, таких, наприклад, як Аллен Хайнекен (Allen Hynek) (консультант ВВС США по проблемі НЛО), майор Дональд Кейхой (Donald Keyhoe) , Тімоті Гуд (Timothy Good) (його книга “Суворо Секретно”) та багатьох інших професійних дослідників. Один з незаперечних експертів, якому ми можемо довіряти – Крістофер Крафт (Christopher Kraft), в минулому директор NASA. Він передав нам наступний запис (після того, як залишив свій пост в NASA), зроблений в Х’юстоні під час місячної місії Аполлона-11:
Астронавт НЕЙЛ Армстронг (NEIL ARMSTRONG) і БАЗ ОЛДРІН (BUZZ ALDRIN) говорять з Місяця: “Це гігантські штуковини. Ні, ні, ні … Це не оптична ілюзія. У цьому не може бути сумніву!”
Управління польотами (ЦЕНТР у Хьюстоні): “Що … що … що? Якого риса там у вас відбувається? Що сталося? ”
Астронавт: “Вони – тут під поверхнею.”
Управління польотами: “Хто – там? Зв’язок перервався … центр управління викликає Аполлон 11.”
Астронавт: “Ми бачили декількох гостей (visitors). Вони були там деякий час, перевіряли обладнання.”
Управління польотами: “Повторіть ваше останнє повідомлення.”
Астронавт: “Я кажу, що тут інші космічні кораблі. Вони стоять рівною лінією по інший бік кратера.”
Управління польотами: “Повторіть … ! ”
Астронавт: “Дозвольте нам зондувати цю сферу … 625 до 5 … автоматичне реле з’єднав … Мої руки тремтять так сильно, що я не можу нічого робити. Зняти це? Боже мій, якщо ці кляті камери знімуть що-небудь … що тоді? ”
Управління польотами: “Чи можете ви зняти що-небудь?”
Астронавт: “У мене більше немає плівки під рукою. Три постріли з” тарілки “, або як там ця штука називається, зіпсували плівку.”
Управління польотами: “Відновіть контроль! Вони перед вами? Чути якісь шуми з НЛО?”
Астронавт: “Вони приземлилися тут! Вони тут і вони спостерігають за нами! ”
Управління польотами: “Дзеркала, дзеркала … чи можете ви відрегулювати їх?”
Астронавт: “Так, вони знаходяться в потрібному місці. Але ті хто побудували ці кораблі можуть прибути завтра і прибрати їх. Раз і назавжди.”
Цілком логічно, що якщо урядові агентства виявили секретні бази НЛО, то вони повинні зберігати це в таємниці від громадськості, а також розробити “історію прикриття”, щоб приховати правду про Місяць. Однак, проблема полягала в тому, що свідки “говорили” з нашим Відділом щодо інопланетних справ.
Серед експертів, що повідомили нам про життя на Місяці та відкриття астронавтів, були Фарида Іскіовет (Farida Iskiovet), колишній консультант з питань НЛО при президенті ООН, таємничий пан Англієць (mr. English), який робив зовсім секретну фотографію для NASA та місячних астронавтів, колишній командувач військово-морської розвідки (Naval Intelligence) Марк Хабер (Mark Huber), який знав велику кількість абсолютно секретних даних, сержант Віллард ванна (Willard Wannal), який служив у військовій розвідці (Army Intelligence), майор Вейн АХО (Wayne S. Aho) , служачи у військовій розвідці надав на розгляд Конгресу матеріали досліджень з НЛО, доктор Джеймс Харрі (dr. James Hurrah) з космічної програми NASA, та інші хто мають секретні допуски. Я особисто розмовляв з усіма вищезгаданими дослідниками.
Посилений інтерес до життя на Місяці захопив громадську думку після повідомлень по радіо про дослідах Марконі Тесла (Marconi Tesla), який намагався передавати на Місяць радіосигнали та отримати на них відповідь, це дійсно мало місце. Після цього американські, британські та французькі астрономи повідомили про спалахи світла, кліпаючих і навіть рухомих вогнях на поверхні Місяця. У протязі 20-30 років можна виявити численні повідомлення про подібного роду явища в самих різних газетах та журналах, які до сих пір можна знайти в бібліотеках. Цей інтерес досяг свого апогею, коли відомий експерт в повітряних явищах Палітзер Приз (Pulitzer Prize), що переміг астронома Джона О’Нілла (John O’Neill), публічно заявив про виявлення на Місяці “моста” штучного походження. Були й інші свідки, які спостерігали “міст” довжиною в 12 миль, якого раніше не було на цьому місці і який пізніше зник з невідомих причин (було це надто помітно?). Цей інцидент стався в ранньому 1950-ом.
Багато астронавтів, Джемені й Аполлонію розповідали, що бачили НЛО під час своїх польотів. Так, астронавт Гордон Купер (Gordon Cooper) публічно визнав, що спостерігав кероване судно неземного походження. Джеймс МакДівітт (James McDivitt) теж зробив фотографії НЛО під час польотів навколо Землі. Радянська космічна програма в 1960-х роках, призначена для встановлення нового рекорду часу перебування на орбіті, була дивним чином перервана після того, як корабель зайняв свою позицію. Окремі дослідники з потужним радіообладнання стверджували, що радянські космонавти супроводжувалися на орбіту НЛО, які оточили їх, і почали кидати їх назад і вперед, ніби радянське судно було м’ячем. Космонавтам, впашим в паніку, було наказано негайно повертатися назад на Землю.
Протягом 50-х років велику кількість НЛО, помічених на Землі, поверталися на Місяць. Їхні траєкторії були відслідковані секретними урядовими комплексами спостережень, розташованими в пустинях Арізона та Невада, а також в підземних базах, розташованих усередині гір. У нас є ФОТОГРАФІЯ СУДНА У ФОРМІ тарілки, Летять НАД поверхню Місяця, виконана цивільним астрономом. Сержант Віллард ванна, розслідувавший приземлення НЛО в Оаху (Oahu) під час служби у військовій розвідці, показував нам 8 або 10 чітких глянцевих фотографій сріблястого космічного корабля, паряться над місячної поверхнею. Його розміри оцінювалися в кілька миль і говорили за те, що це корабель-матка (БАЗОВИЙ корабля), призначений для транспортування багатьох тисяч людей між сонячними системами чи галактиками протягом тривалих періодів часу в умовах повного самозабезпечення (автономному режимі)!
У період з 1950 по 60-ті роки громадянськими астрономами були помічені нові переміщення на Місяці, світлові аномалії, постійні джерела світла, що розташовуються звичайно всередині кратерів, поряд з таємничою хрестоподібний спалахами.
Радянські та американські космічні кораблі (розташовані на орбіті Місяця) почали фотографувати таємничі структури на Місяці, виявлені NASA. Знайшлися вчені, такі як наприклад Фред Стеклінг (Fred Steckling), які зажадали пояснень від так званого “громадянського агенства”. Просто дивно як NASA могло випустити ці фотографії Без коментарів! Багато структури могли бути помітні тільки при більшому збільшенні.
Американський космічний корабель RANGER II надіслав 200 фотографій кратерів Місяця з куполами всередині. Ці купола не були новинкою. Вони були повідомлені в засобах масової інформації французькими астрономами приблизно 48 років тому. 33 фотографії купола на Місяці, надіслані Lunar Orbitter 2 були випущені без коментарів у Вашингтоні DC в 1967. 1 липня 1966 року NASA в засобах масової інформації офіційно визнали, що астронавти бачили НЛО, однак, пізніше спростувало цю інформацію (для тих хто збирає офіційні звіти по НЛО не складе труднощів знайти велику кількість суперечливих тверджень, які доводять приховування правди). Все це не зупинило астронавта Гордона Купера від публічної заяви: “Я вірю в інопланетян, тому що на власні очі бачив їх космічний корабель” (під час польоту Джемені 16).
Астронавт Едвард Мітчелл (Edgar Mitchell) конфіденційно повідомив Фарида Іскіовет, представнику нашого Департаменту, що бачив НЛО на Місяці.
Отже, чому ж насправді припинилися польоти на місяць? Я думаю що прочитавши це Ви вже зрозуміли.
Є досить дратівливі моменти, крім того відсутність флешки. З радістю б змінив його на інший, але той ще працює “зараза” 
